1. Словник української мови в 11 томах

гризький

ГРИЗЬКИ́Й, а́, е́, розм., рідко.

1. Те саме, що гризо́тний.

Малі, заморені істоти, в лахмітті, з вічним, гризьким голодом на обличчі, з’являються з-за кутка хатнього (Л. Укр., III, 1952, 252).

2. Який викликає сильне фізичне роздратування; їдкий.

Він спокійнісінько почав пакати люльку, пускаючи з неї клуби синявого, гризького диму (Фр., III, 1950, 221).

3. Злий, лютий.

Гризький пес.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гризький — Гризьки́й: — журливий [36] — тут: їдкий, ущипливий [55] Словник з творів Івана Франка
  2. гризький — гризьки́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  3. гризький — (біль) гризучий, нестерпний, гризотний; П. болісний, болючий; (пес) злий лютий; (дим) їдкий, ядучий. Словник синонімів Караванського
  4. гризький — -а, -е, розм., рідко. 1》 Те саме, що гризотний. 2》 Який викликає сильне фізичне роздратування; їдкий. 3》 Злий, лютий. Гризький пес. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гризький — ЇДКИ́Й (який роз'їдає що-небудь, спричиняє сильне подразнення), ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ГРИЗЬКИ́Й розм. Їдкий дим роз'їдав їй легені, та вона бігла в ту ядучу, руду, злу хмару... (І. Цюпа); Ядушлива пилюка; Він спокійнісінько почав пакати люльку, пускаючи з неї клуби гризького диму (І. Франко). Словник синонімів української мови
  6. гризький — Гризьки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)