гринджолята
ГРИНДЖОЛЯ́ТА, ля́т, мн. Зменш.-пестл. до гринджо́ли.
Слідом за Борозною промчали бригадирські гринджолята, запряжені гнідими лошаками (Кучер, Трудна любов, 1960, 291);
З’явився Гаврилко з гринджолятами, а на них сиділа Марійка (Коцюб., І, 1955, 133).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me