громадянка

ГРОМАДЯ́НКА, и, ж. Жін. до громадя́ни́н 1, 2.

Громадяни і громадянки Радянського Союзу дружно голосували.. за кандидатів блоку комуністів і безпартійних (Літ. газ., 6.11 1946, 1);

— Громадянко! Навіщо ви дозволяєте дитині псувати зелень? (Вишня, І, 1956, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громадянка — громадя́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. громадянка — -и. Жін. до громадянин 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. громадянка — Громадянка, -ки ж. Женщина, принадлежащая: къ обществу, къ міру. Словник української мови Грінченка