1. Словник української мови в 11 томах

громохкий

ГРОМО́ХКИЙ, а, е. Який звучить дуже голосно, різко.

І раптом сміх такий громохкий вирвався з горлянок, що в небесах загуркотіла синь (Голов., Поезії, 1955, 67);

Зразу ж почув [Воронов] басовитий, громохкий голос свого начальника (Собко, Біле полум’я, 1952, 53);

//Який створює або здатний створювати гучні звуки, шуми і т. ін.

Коник в мене був буланенький, возок громохкий (Вовчок, VI, 1956, 236);

Несподівано з-за яру від Вальянівки виринув вантажний, над міру громохкий поїзд (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 95);

Зачарована, не дихаючи, стежила [Тамара] за тим, як у прокатному цеху, підвладні волі людини, слухняно рухалися громохкі брили (Хижняк, Тамара, 1959, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громохкий — громо́хкий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. громохкий — -а, -е. Який звучить дуже голосно, різко. || Який створює або здатний створювати гучні звуки, шуми і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. громохкий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови