1. Словник української мови в 11 томах

грошва

ГРОШВА́, и́, ж., збірн., фам. Те саме, що гро́ші.

[Тихон:] Де ж він таку силу грошви набрав? (Кроп., III, 1959, 112);

Після цих слів немало заробітчан полізли руками до потилиць і в капшуки, де лежала не грошва, а тютюнова потерть (Стельмах, Хліб.., 1959, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грошва — грошва́ іменник жіночого роду фам. Орфографічний словник української мови
  2. грошва — -и, ж., збірн., фам. Те саме, що гроші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грошва — див. гроші Словник синонімів Вусика
  4. грошва — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
  5. грошва — Грошва, -ви ж. соб. Деньги, деньга. Грошви багацько мали. Грин. II. 182. Словник української мови Грінченка