груба

ГРУ́БА, и, ж. Піч, що служить для опалювання приміщення.

Стара пані цілу зиму топила в грубах полотном, що лишилось ще од панщини… (Коцюб., II, 1955, 18);

Тут .. краще годували, а взимку можна було іноді погрітися біля гаряче напаленої груби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. груба — гру́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. груба — -и, ж. Піч, що служить для опалювання приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. груба — Огрівачка, пічка Словник чужослів Павло Штепа
  4. груба — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
  5. груба — Невелика піч для опалення приміщень та підігріву їжі. Архітектура і монументальне мистецтво
  6. груба — Груба, -би ж. Печка для отапливанія, комнатная печь. Чуб. VII. 382. Принеси цеглинку, або кахлю з груби. Шевч. 310. Товстий такий, як груба. Рудч. Ск. II. 201. ум. грубка. Словник української мови Грінченка