1. Словник української мови в 11 томах

грубка

ГРУ́БКА, и, ж. Зменш. до гру́ба.

Вчора привезли для мене з Неаполя керосинову грубку (Коцюб., III, 1956, 408);

Ганна і Катерина ще довго сиділи біля теплої грубки та мріяли про краще життя (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубка — гру́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. грубка — [грубка] -бкие, д. і м. -бц'і, мн. -убкие/ грубки, -убок дві грубкие Орфоепічний словник української мови
  3. грубка — -и, ж. Зменш. до груба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грубка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
  5. грубка — Грубка, -ки ж. ум. отъ груба. Вас. 193. Словник української мови Грінченка