1. Словник української мови в 11 томах

грубувато

ГРУБУВА́ТО. Присл. до грубув́атий 2.

— У неї мати померла в Каховці, — грубувато пояснив Данько присутнім (Гончар, Таврія.., 1957, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубувато — грубува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. грубувато — Присл. до грубуватий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грубувато — див. недбало Словник синонімів Вусика