груди
ГРУ́ДИ, е́й, мн.
1. Передня частина тулуба від шиї до живота.
Голова її сумно схилилася на груди, руки опустилися донизу (Мирний, І, 1954, 46);
Води тут було небагато, і людина стояла у воді по груди (Смолич, І, 1958, 78);
// Грудна порожнина, що вміщує серце і легені.
У Євгенія широко дихали груди, блищали очі (Фр.,УІІ, 1951, 248);
— Таки здорово, — зітхнув Мірошниченко. — Як сказав Кульницький про землю, — здається, не десятини, а серце вийняв з грудей (Стельмах, II, 1962, 143);
*Образно. Працівники морів Крають сині простори Грудьми кораблів (Рильський, І, 1956, 109);
*У порівн. Я бачу.., як дихає вода і ледве здіймає, неначе груди, руду кору ряски (Коцюб., II, 1955, 265);
// перен. Грудна порожнина як місце, де зосереджені душевні переживання.
Огей вдихав свіже, весняне повітря і почував, як його груди сповнюються радісним, бадьорим струмом (Досв., Вибр., 1959, 368);
Іван вилами перевертав гній, а в грудях наростала злість на пана (Чорн., Визвол. земля, 1959, 26).
Ди́хати (дихну́ти) на по́вні (на всі) гру́ди — глибоко вдихати повітря.
*Образно. Підкорені під ноги, вже вороги не встануть. Дихни на повні груди, народе любий мій! (Тич., II, 1957, 10);
На по́вні гру́ди — про велику силу якоїсь дії.
Гармати бухали на повні груди (Перв., II, 1958, 66);
Обороня́ти (закрива́ти) грудьми́ — мужньо битися, захищати кого-, що-небудь.
Грудьми обороняючи свою радянську Вітчизну, наша вовіки славна Армія не тільки прогнала з рідної землі загарбницькі полчища.., але й подала руку братньої допомоги народам-сусідам (Рильський, III, 1956, 49).
2. Молочні залози жінки.
Голубе світання виразно охоплює її доладну постать, полохливі лінії високих грудей (Стельмах, І, 1962, 106);
*У порівн. Тучна земля диха на неї теплом, як колись мамині груди (Коцюб., II, 1956, 42).
Відлуча́ти (відлучи́ти) від груде́й див. відлуча́ти.
3. Верхня передня частина одягу.
У сорочках усі груди повишивала [Галя], квітками унизала (Мирний, II, 1954, 250);
Ось вона підвелась і поглянула у свічадо. На грудях у неї блищала брошка (Л. Укр., III, 1952, 486).
Значення в інших словниках
- груди — (передня частина тулуба) поет, лоно, перса, розм. пазуха. Словник синонімів Полюги
- груди — гру́ди множинний іменник передня частина тулуба від шиї до живота; молочні залози жінки Орфографічний словник української мови
- груди — ГРУДИ – ГРУДЬ Груди, -ей, мн. Передня частина тулуба від шиї до живота; грудна порожнина. Хочеться відчинити вікно, дихнути повними грудьми (Б.Лепкий). Грудь, -і, мн. -і, -ей. Молочні залози жінки, а також кожна з цих залоз. Літературне слововживання
- груди — (жіночі) перса, бюст, ЖМ. вул. цицьки; груденята; (краї одягу) барки. Словник синонімів Караванського
- груди — -ей, мн. 1》 Передня частина тулуба від шиї до живота. || Грудна порожнина, що вміщує серце і легені. || перен. Грудна порожнина як місце, де зосереджено душевні переживання. 2》 Молочні залози жінки. 3》 Верхня передня частина одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- груди — Як хрипить у грудях, не буть йому в людях. Про дуже хвору людину, про яку думають, що вона скоро помре. Приповідки або українсько-народня філософія
- груди — син. жіночі: балкон, відра, вуха (спанієля), балони, цебра, ціцерони, шланги. Словник жарґонної лексики української мови
- груди — аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський). би́ти себе́ (кулако́м) в гру́ди. Фразеологічний словник української мови
- груди — ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Словник синонімів української мови
- груди — Гру́ди, -дей, гру́дям, грудьми́ і груди́ма Правописний словник Голоскевича (1929 р.)