грудкуватий

ГРУДКУВА́ТИЙ, а, е.

1. Покритий грудками (у 2 знач.).

Заморозь ще міцно тримала, а там, де не було снігу, чорніла грудкувата земля (Кобр., Вибр., 1954, 112);

Христина.. втупила погляд в дорогу, нерівні колії якої зеленіли грудкуватим.. льодом (Стельмах, Хліб.., 1959, 211).

2. Те саме, що грудкови́й.

Грудкувата структура грунтів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грудкуватий — грудкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грудкуватий — -а, -е. 1》 Покритий грудками (у 2 знач.). 2》 Те саме, що грудковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грудкуватий — Грудкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. грудкуватий — Грудкуватий, -а, -е = грудуватий Грудкувата дорога. Херс. Словник української мови Грінченка