грудний
ГРУДНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до гру́ди 1.
При вивченні грудної клітки треба розповісти про її будову, рухи і роль у захисті внутрішніх органів (Метод. викл. анат.., 1955, 65);
// Стос. до грудей (у 1, 3 знач.).
В СРСР грудна хірургія набула особливого поширення тільки після Вітчизняної війни (Наука.., З, 1957, 14);
З тими словами виняв [вийняв Орядин] хутко з грудної кишені свого пальта малий зошит (Коб., І, 1956, 153).
∆ Грудна́ жа́ба див. жаба;
Грудна́ за́лоза див. за́лоза.
2. Низький, повнозвучний, глибокий (про звуки, голос і т. ін.).
В усі ще звучав йому її голос, чистий, грудний, мов плив з самої душі (Фр., VI, 1951, 227);
Мелодію підхопив чистий юнацький тенор, а за ним знявся гул грудних задушевних звуків (Воскр., Весна.., 1939, 72).
3. Пов’язаний з годуванням грудьми (у 2 знач.).
Вся Одеса без води. Грудним дітям ще видають із старих запасів (Кучер, Чорноморці, 1956, 156).
Значення в інших словниках
- грудний — грудни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- грудний — (голос) НИЗЬКИЙ, повнозвучний, густий, глибокий. Словник синонімів Караванського
- грудний — -а, -е. 1》 Прикм. до груди 1). 2》 Низький, повнозвучний, глибокий (про звуки, голос і т. ін.). 3》 Пов'язаний з годуванням грудьми (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- грудний — ГРУДНИ́Й (якого годують грудьми), ЗАПА́ЗУШНИЙ заст. — Вся Одеса без води. Грудним дітям ще видають із старих запасів (В. Кучер); Розгорнувши скоренько ганчір'я, уздрів Прудивус немовлятко, пригрудча запазушне (О. Ільченко). Словник синонімів української мови
- грудний — Грудний, -а, -е 1) Грудной. Левиц. І. 136. 2) = грудуватий (отъ слова груда). грудна дорога. Дорога съ колотью, колоткая дорога. Словник української мови Грінченка