грунтоутворення

ГРУНТОУТВО́РЕННЯ, я, с. Процес розвитку грунту і його основної ознаки — родючості.

Технічні ж способи докорінного поліпшення занедбаних земель зв’язані з якістю грунтів і напрямом процесу грунтоутворення (Пит. підвищ. родюч.., 1953, 84).