грішно
ГРІ́ШНО. Присл. до грі́шний.
[Меропія:] Ой лишечко моє! Ой гріх мій! Як же тут на Подолі грішно живуть! (Н.-Лев., II, 1956, 505);
// у знач. присудк. сл. Соромно, недобре (при вираженні докору, осуду).
Хто його знає, чи буду вдруге в Сіцілії, і грішно було б не скористатись з нагоди [побувати в Мессіні] (Коцюб., III, 1956, 355).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грішно — грі́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- грішно — Присл. до грішний. || у знач. присудк. сл. Соромно, недобре (у вираженні докору, осуду). Великий тлумачний словник сучасної мови
- грішно — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик. Словник синонімів української мови
- грішно — Грішно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе. Словник української мови Грінченка