1. Словник української мови в 11 томах

губатий

ГУБА́ТИЙ, а, е. З великими губами ( див. губа¹ 1).

Багатого губатого Дівчина шанує; Надо мною, сиротою, Сміється, кепкує (Шевч., І, 1951, 15);

Губатий, з орлиним носом, з зухвало-веселими сірими очима і басовитим соковитим голосом, він був з тих людей, що запам’ятовуються з першого погляду (Гончар, Людина.., 1960, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губатий — губа́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. губатий — -а, -е. З великими губами (див. губа I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. губатий — Варгатий, вислогубий, товстогубий Фразеологічні синоніми: отакенні губища Словник синонімів Вусика
  4. губатий — Губа́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. губатий — Губатий, -а, -е 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Чуб. І. 5. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. Чуб. V. 38. 2) губатий від. Волъ съ большой мордой. КС. 1898. VII. 46. Словник української мови Грінченка