гудиння
ГУ́ДИННЯ, я, с., збірн. Те саме, що гу́дина.
Знову збираєм городи. Білу картоплю копаєм, Носим в мішках на підводу, Гудиння в купу стягаєм (Гірник, Сонце.., 1958, 42);
На баштані, під лісом, дощ прибив гудиння (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 474).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гудиння — гу́диння іменник середнього роду збірн. Орфографічний словник української мови
- гудиння — -я, с., збірн. Те саме, що гудина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гудиння — див. стебло Словник синонімів Вусика
- гудиння — ОГУ́ДИНА збірн. (стебла виткої або сланкої рослини — перев. про родину гарбузових), ГУ́ДИНА, ОГУ́ДИННЯ, ГУ́ДИННЯ́, БА́ТІ́Г (одне таке стебло), О́ГУД діал.; ГАРБУЗИ́ННЯ (стебла гарбузів); ОГІРЧИ́ННЯ (стебла огірків). Словник синонімів української мови
- гудиння — Гу́диння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)