1. Словник української мови в 11 томах

гуманітарний

ГУМАНІТА́РНИЙ, а, е. Який належить до суспільних наук, що вивчають людину і її культуру.

Лише після жовтня 1917 р. по всіх гуманітарних вищих учбових закладах України почали викладати українську літературу і мову (Від давнини.., І, 1960, 63);

Над питаннями теорії й історії розвитку радянського суспільства.. працюють всі кафедри гуманітарних факультетів (Наука… 12, 1957, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуманітарний — гуманіта́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гуманітарний — (від лат. humanitas — людство, людяність) який стосується людини та її культури, звернений до людської особистості, її прав та інтересів; гуманітарні науки — суспільні науки (історія, філософія, соціологія, право, філологія тощо) Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. гуманітарний — [гуман'ітарнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. гуманітарний — -а, -е. 1》 Який належить до суспільних наук, що вивчають людину та її культуру. Гуманітарні науки — суспільні науки (історія, філологія, філософія, соціологія, право, мистецтвознавство та ін.). 2》 Стос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гуманітарний — Добродійний Словник чужослів Павло Штепа
  6. гуманітарний — Гуманіта́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)