1. Словник української мови в 11 томах

гумусний

ГУ́МУСНИЙ, а, е. Те саме, що гу́мусовий.

Горіх досить вимогливий до родючості грунту і добре росте тільки на гумусних, нещільних свіжих суглинках (Колг. Укр., 9, 1960, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гумусний — гу́мусний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гумусний — [гумуснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. гумусний — -а, -е. Те саме, що гумусовий. Великий тлумачний словник сучасної мови