гунни

ГУ́ННИ, ів, мн. (одн. гунн, а, ч.). Об’єднання кочових племен Центральної Азії, що в IV ст. вдерлися на територію Європи.

Предки наші усіяли своїми кістками береги Дніпра-Славути, борючись за волю й незалежність із гуннами й татарами, з турками і з польською шляхтою (Панч, В дорозі, 1959, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me