1. Словник української мови в 11 томах

гунявий

ГУ́НЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що гугня́вий.

[Явдоха:] Піду за того, котрий посвата. [Килина:] Чи гидкий, чи гунявий однаково? (Кроп., II, 1958, 426).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гунявий — гу́ня́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гунявий — -а, -е, розм. Те саме, що гугнявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гунявий — ГУГНЯ́ВИЙ (який говорить, співає й т. ін. нерозбірливо, у ніс), ГУ́НЯ́ВИЙ розм. Чулися гугняві голоси двох дідів-рибалок (В. Кучер); (Явдоха:) Піду за того, котрий посвата. (Килина:) Чи гидкий, чи гунявий — однаково? (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
  4. гунявий — Гугня́вий і гуня́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гунявий — Гунявий, -а, -е = гугнявий Словник української мови Грінченка