гуральництво
ГУРА́ЛЬНИЦТВО, а, с., заст. Виробництво спирту, горілки з цукристих та крохмалистих речовин;
// Галузь господарства, що займається виробництвом спирту, горілки.
В цей період [60-70 рр. XVII ст.] основними галузями господарства на Лівобережній Україні все ще лишалися хліборобство і скотарство; важливе значення мало також гуральництво (Іст. УРСР, І, 1953, 284).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуральництво — див. ґуральництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуральництво — Г[ґ]ура́льництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)