гуркотнява
ГУРКО́ТНЯВА, и, ж., розм. Те саме, що гуркотня́.
Міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня — все лишилось десь за мною (Вас., II, 1959, 324);
Почалася вже добре знайома гуркотнява артилерійської дуелі (Собко, Шлях.., 1948, 155).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуркотнява — гурко́тнява іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гуркотнява — див. гамір; звучання Словник синонімів Вусика
- гуркотнява — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм. Словник синонімів української мови