гурія
ГУ́РІЯ, ї, ж. У мусульманській міфології — надзвичайно вродлива, вічно юна діва, що живе в раю і розважає праведників.
— Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними, — шепче вона і не може одірвати очей від дивовижного видовиська (Коцюб., І, 1955, 288);
*У порівн. Прекрасні [дівчата], як гурії райських садів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me