гурія

ГУ́РІЯ, ї, ж. У мусульманській міфології — надзвичайно вродлива, вічно юна діва, що живе в раю і розважає праведників.

— Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними, — шепче вона і не може одірвати очей від дивовижного видовиська (Коцюб., І, 1955, 288);

*У порівн. Прекрасні [дівчата], як гурії райських садів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гурія — Гу́рія іменник жіночого роду регіон Грузії Орфографічний словник української мови
  2. гурія — Гу́рія, -рії, -рією; -рії, -рій (ар.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)