гусити

ГУСИ́ТИ, ів, мн. (одн. гуси́т, а, ч.). Послідовники Яна Гуса, вождя національно-визвольного і антикатолицького руху в Чехії в XV ст.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусити — -ів, мн. (одн. гусит, -а, ч.). Послідовники Яна Гуса, вождя національно-визвольного і антикатолицького руху в Чехії в XV ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гусити — гуси́ти послідовники Я. Гуса (1369 – 1415), ідеолога чеської Реформації, борця проти католицької церкви, феодальної експлуатації, панування німецьких феодалів. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. гусити — Чеські прихильники вчення Яна Гуса й захисники незалежності Чехії від політичної влади папи й Німеччини; 1419-34 вели війну під проводом... Універсальний словник-енциклопедія