1. Словник української мови в 11 томах

густота

ГУСТОТА́, и́, ж. Властивість і стан за знач. густи́й 1-3.

По густоті гілок можна визначити, де північ (Фіз. геогр., 5, 1956, 11);

Порівняно до інших областей Лісостепу України в західних областях більша густота населення (Колг. Укр., 9, 1956, 8);

Кашу варять різної густоти: розсипчасту, в’язку і рідку (Укр. страви, 1957, 225).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. густота — густота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. густота — див. ГУСТИНА. Словник синонімів Караванського
  3. густота — -и, ж. Властивість і стан за знач. густий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. густота — ГУСТОТА́ (кількість однорідних предметів, частинок тощо на одиницю виміру площі), ЩІ́ЛЬНІСТЬ, ГУСТИНА́, ГУ́СТІСТЬ, ГУЩИНА́. Найменша густота населення (на Україні) в південних областях (І. Словник синонімів української мови