1. Словник української мови в 11 томах

гідроокис

ГІДРОО́КИС, у, ч. Сполука окислу хімічних елементів з водою.

Більшість окислів прямо або посередньо утворює сполуки з водою, які мають загальну назву гідратів окислів, або гідроокисів (Заг. хімія, 1955, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гідроокис — гідроо́кис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гідроокис — -у, ч., заст. Гідроксид. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гідроокис — ГІДРОО́КИС, у, ч., хім., заст. Те саме, що гідрокси́д. Більшість оксидів прямо або посередньо утворює сполуки з водою, які мають загальну назву гідроксидів, або гідроокисів (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах