гілчастий
ГІЛЧА́СТИЙ¹, а, е. Те саме, що гілля́стий.
Тихий день ввійшов у сад гілчастий, Пахощі медвянії розлив. Як же треба берегти те щастя, За яке життям ти заплатив (Забашта, Вибр., 1958, 27).
ГІЛЧА́СТИЙ², а, е, діал. Голчастий.
Од соснового гілля впали гілчасті тіні на голівки, на мармурові лиця (Вас., І, 1959, 307);
Не верба, не ламка тополина, — шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма на зорі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 24);
То працюють правнуки й онуки Тих дідів, хто на пісках садив Сосни ці дзвенючі та гілчасті (Дор., Серед степу.., 1952, 103).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гілчастий — гілча́стий 1 прикметник гіллястий гілча́стий 2 прикметник голчастий діал. Орфографічний словник української мови
- гілчастий — I -а, -е. Те саме, що гіллястий. II -а, -е, діал. Голчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гілчастий — ГІЛЧА́СТИЙ¹, а, е. Те саме, що гілля́стий. По стоїщу видно було багато невисоких смерек, що їм іще в молодості було утято вершок. Така смерека вже не росте в височінь, а розкладається вшир, стає крислатою, гілчастою (Г. Словник української мови у 20 томах
- гілчастий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
- гілчастий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
- гілчастий — Гілча́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)