1. Словник української мови в 11 томах

гіпофіз

ГІПОФІ́З, а, ч. Залоза внутрішньої секреції у хребетних, розміщена біля основи головного мозку, яка впливає на ріст і розвиток організму; мозковий придаток.

Ще наприкінці минулого століття І. Ціон вказував на зв’язок функції гіпофіза з кров’яним тиском (Фізіол. ж., II, 6, 1956, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпофіз — гіпофі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіпофіз — -а, ч. Залоза внутрішньої секреції у хребетних, розміщена біля основи головного мозку, яка впливає на ріст і розвиток організму; мозковий придаток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіпофіз — ГІПО́ФІ́З, а, ч., анат. Залоза внутрішньої секреції у хребетних, розташована біля основи головного мозку, яка впливає на ріст і розвиток організму; мозковий придаток. Словник української мови у 20 томах
  4. гіпофіз — гіпофі́з (від грец. ύπόφυσις – відросток) нижній мозковий придаток – залоза внутрішньої секреції у хребетних тварин і людини. Ураження Г. призводять до різних захворюзань (акромегалія, гігантизм тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гіпофіз — Невел. залоза внутрішньої секреції; міститься у черепній коробці біля основи мозку; виробляє численні гормони, що впливають на обмін речовин, діяльність ін. залоз внутрішньої секреції, зріст. Універсальний словник-енциклопедія