гірничий
ГІРНИ́ЧИЙ, а, е. Стос. до розробки надр землі.
Скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти, вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого (Ю. Янов., І, 1958, 443);
Надя мріяла про те, щоб стати гірничим інженером (Ткач, Плем’я.., 1948, 6).
∆ Гірни́ча спра́ва — наука про добування корисних копалин із земних надр, а також відповідна галузь техніки.
Ползунов багато праці витратив на самостійне вивчення фізики та гірничої справи (Фізика, II, 1957, 63);
Гірни́чі ви́робки — порожнини в товщі земної кори або виїмки на її поверхні, що утворюються при гірничих роботах.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гірничий — гірни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- гірничий — Горный — mining — Berg-, Bergbau- — пов’язаний з розробкою надр землі. Гірничий енциклопедичний словник
- гірничий — -а, -е. Стос. до розробки надр землі. Гірничі виробки — порожнини в товщі земної кори або виїмки на її поверхні, що утворюються внаслідок гірничих робіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гірничий — ГІРНИ́ЧИЙ, а, е. Стос. до гірництва. Надя мріяла про те, щоб стати гірничим інженером (Д. Ткач); Значний приріст видобутку вугілля і зменшення затрат забезпечить концентрація гірничих робіт на найпродуктивніших запасах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- гірничий — Гірни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гірничий — Гірничий, -а, -е Горнопромышленный. Желех. Словник української мови Грінченка