1. Словник української мови в 11 томах

гірняк

ГІРНЯ́К, а, ч., діал. Горець.

Часті неврожаї змушували здавна гірняків періодично шукати заробітків по долах (Фр., XVI, 1955, 313);

На горі стоїть хатина, Там живе гірняк старий (Л. Укр., IV, 1954, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірняк — Верховинець [VI] — житель гір [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. гірняк — Горянин, горішнянин, ок. верховинець. Словник синонімів Караванського
  3. гірняк — -а, ч., діал. Горець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гірняк — ГІРНЯ́К, а́, ч., діал. Горець. Часті неврожаї змушували здавна гірняків періодично шукати заробітків по долах (І. Франко); На горі стоїть хатина, Там живе гірняк старий (Леся Українка); З тугою згадував своє село, зруйноване поляками... Словник української мови у 20 томах
  5. Гірняк — Гірня́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  6. гірняк — див. житель Словник синонімів Вусика
  7. гірняк — ГОРЯ́НИН (житель гір), ГО́РЕЦЬ, ГІРНЯ́К розм., ГОРІШНЯ́НИН діал.; ВЕРХОВИ́НЕЦЬ (житель Карпат). Першого стрічного горянина Артьомов питав: "Які там, аж за тими горами, є села..?" (С. Чорнобривець); Пісні горців відрізняються од пісень степовиків (А. Словник синонімів української мови
  8. гірняк — Гірняк, -ка м. Горецъ. Левч. 28. Словник української мови Грінченка