давильня
ДАВИ́ЛЬНЯ, і, ж.
1. Двір або приміщення з відповідним устаткуванням для видавлювання соку (з фруктів, овочів).
Мирмекій розкопує археологічна експедиція.. Знайдено чимало давилень і оштукатурених цистерн (Вітч., 2, 1965, 218).
2. Устаткування, прес для видавлювання соку (з фруктів, овочів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me