давнішній

ДА́ВНІШНІЙ, я, є, розм. Те саме, що да́вній 1-3.

Марійка розтлумачує дідові: — Це, — каже, — дідусю, вистава про давнішні часи (Жур., Вечір.., 1958, 343);

Там, у кутку, троє завели річ про теперішнє життя трудне.., а четверті про давнішнє гуторили (Мирний, II, 1954, 229);

Олтар зостався од старої церкви. Він давнішній і закруглений (Н.-Лев., II, 1956, 401);

Давнішнє бажання оволоділо ним (Шиян, Гроза.., 1956, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. давнішній — да́вні́шній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. давнішній — -я, -є. Те саме, що давній 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. давнішній — див. стародавній Словник синонімів Вусика
  4. давнішній — ДА́ВНІЙ (який існує багато часу, давно виник, з'явився, довго триває тощо), СТАРИ́Й, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ВІДДА́ВНІЙ заст., ДРЕ́ВНІЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. давнішній — Давні́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. давнішній — Давнішній, -я, -є Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92). Словник української мови Грінченка