давнішній
ДА́ВНІШНІЙ, я, є, розм. Те саме, що да́вній 1-3.
Марійка розтлумачує дідові: — Це, — каже, — дідусю, вистава про давнішні часи (Жур., Вечір.., 1958, 343);
Там, у кутку, троє завели річ про теперішнє життя трудне.., а четверті про давнішнє гуторили (Мирний, II, 1954, 229);
Олтар зостався од старої церкви. Він давнішній і закруглений (Н.-Лев., II, 1956, 401);
Давнішнє бажання оволоділо ним (Шиян, Гроза.., 1956, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- давнішній — да́вні́шній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- давнішній — -я, -є. Те саме, що давній 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- давнішній — див. стародавній Словник синонімів Вусика
- давнішній — ДА́ВНІЙ (який існує багато часу, давно виник, з'явився, довго триває тощо), СТАРИ́Й, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ВІДДА́ВНІЙ заст., ДРЕ́ВНІЙ заст. Словник синонімів української мови
- давнішній — Давні́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- давнішній — Давнішній, -я, -є Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92). Словник української мови Грінченка