далекозорість
ДАЛЕКОЗО́РІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. далекозо́рий.
Далекозорість характеризується тим, що людина добре бачить далекі предмети, але не розрізняє близьких, наприклад, букв у книжці (Анат. і фізіол. люд., 1957, 157);
Всі сиділи, зачаровані далекозорістю свого комісара (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- далекозорість — далекозо́рість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- далекозорість — -рості, ж. Властивість за знач. далекозорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- далекозорість — Вада зору, неможливість чіткого бачення зблизька через укорочення передньо-задньої осі ока; д. коригується опуклими скельцями. Універсальний словник-енциклопедія