далекувато

ДАЛЕКУВА́ТО, присл., розм. Трохи далеко (у 1,5 знач.); задалеко;

// у знач. присудк. сл.

Колодязь глибокий та й од млина далекувато (Головко, І, 1957.178);

— Можливо, інженер Синявін має на увазі скористатися деякими заощадженнями на дільницях. Але мені до того стало далекувато, я ж тільки інженер для доручень (Ле, Міжгір’я, 1953, 174).