1. Словник української мови в 11 томах

дамка

ДА́МКА, и, ж. Шашка, яка після завершення свого ходу по шашковій дошці набуває права пересуватися на необмежену кількість кліток;

// діал. Шашка.

В пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Котл., І, 1952, 77);

Почав [Рубін] часто бувати у них, грав з хазяїном у дамки (Сенч., Опов., 1959, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дамка — да́мка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири да́мки Орфографічний словник української мови
  2. дамка — -и, ж. Шашка, яка після завершення свого ходу на шашковій дошці набуває права пересуватися на необмежену кількість кліток. || діал. Шашка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дамка — да́мка 1. шах. ферзь (ст)||королева, королівка 2. гра в шашки (ст)||варцаби Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. дамка — раз, два і в да́мках, фам. Уживається для підкреслення швидкості виконання чого-небудь; швидко, блискавично. — Познайомтесь,— сказав, заникуючись, завземвідділом.— Товариш Тхір Методій Іванович.— Вам, Петре Петровичу, може, й товариш,— відказав Тхір. Фразеологічний словник української мови
  5. дамка — Дамка, -ки ж. Шашка. Павл. 33. гуляти в дамки. Играть въ шашки. В хлюста, в пари, в візка прали і дамки по столу совали. Котл. Ен. ум. дамочка. Словник української мови Грінченка