дамочка

ДА́МОЧКА, и, ж. Пестл. до да́ма.

Сів [Петя] у настрої чудеснім .. В той експрес, що возить чесно Дамочок із Сочі (С. Ол., Вибр., 1959, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дамочка — да́мочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дамочка — -и, ж. Пестл. до дама. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дамочка — Дамочка, -ки ж. ум. отъ дамка. Словник української мови Грінченка