даний

ДА́НИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до да́ти 1.

Ви — розбойники [розбійники] неситі.. По якому правдивому, Святому закону І землею, всім даною, І сердешним людом Торгуєте? (Шевч., І, 1951, 338);

// у знач. присудк. сл.

Чурек і сакля — все твоє; Воно не прошене, не дане (Шевч., І, 1951, 328);

Іванов сказав, що поскільки червоний прапор є символом революції, то нікому і ні на яку потребу в тимчасове користування даний бути не може (Смолич, Мир.., 1958, 38).

2. у знач. прикм. Цей, наявний.

Мені здається, що віньєта [віньєтка] може бути зв’язана не тільки з даною книжкою (Коцюб., III, 1956, 449).

У да́ному ра́зі — у цьому випадку, тепер, за цих (за таких) умов (обставин).

— У даному разі я — за повну незалежність Лукашевич від так званої її тітки! (Донч., V, 1957, 486).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. даний — 1. Тепер і зараз Значення цих прислівників близькі, але не однакові. Отже, не в усіх контекстах можлива заміна одного одним. Тепер виражає поняття “у наш час, останнім часом”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. даний — да́ний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. даний — (випадок) цей, названий, згаданий; мн. ДАНІ, відомості, показники; (для підозри) підстави, причини; (артистичні) якості, здібності. Словник синонімів Караванського
  4. даний — [данией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. даний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до дати 1). 2》 у знач. прикм.Цей, наявний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. даний — ЦЕЙ займ. вказ., ОЦЕ́Й підсил. розм., СЕЙ розм., ОСЕ́Й підсил. діал., ОТЦЕ́Й (ОТСЕ́Й) підсил. заст., ДА́НИЙ розм. Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. Я до останнього зітхання її не зможу прочитать (В. Словник синонімів української мови
  7. даний — Да́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)