1. Словник української мови в 11 томах

дантист

ДАНТИ́СТ, а, ч. Зубний лікар.

Заболів зуб. Лікар (дантист) дивується, з чого такі довгі наслідки, і поясняє те загальним станом організму (Л. Укр., V, 1956, 339);

Він почував себе не цілком певно, коли йому випадало.. братись за роботу дантиста (А.-Дав., За ширмою, 1963, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дантист — данти́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дантист — -а, ч. Зубний лікар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дантист — див. дентист Словник чужослів Павло Штепа
  4. дантист — данти́ст → дентист Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дантист — СТОМАТО́ЛОГ (зубний лікар), ДАНТИ́СТ. Словник синонімів української мови
  6. дантист — Данти́ст, -та; -ти́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)