дармовий

ДАРМОВИ́Й, а́, е́, розм.

1. Те саме, що дарови́й.

Великий пан .. позаводив таку розкіш на нашій Україні ще тоді, коли можна було людськими мужичими дармовими руками орати і сіяти, сади садити (Н.-Лев., І, 1956, 163);

Пани й багатії, все ще не бажаючи випускати із рук своїх дармову силу, шайтанами злобними злітались до царя (Тич., III, 1957, 67).

2. рідко. Який марнує свій час, нічого не робить.

Дармова публіка так завзято лізла в Шато через частокіл, що поліцейські москалі ледве встигали стягувать її за ноги (Н.-Лев., І, 1956, 435).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дармовий — дармови́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. дармовий — Даровий, безплатний, безкоштовний; дарований, даремний. Словник синонімів Караванського
  3. дармовий — -а, -е, розм. 1》 Те саме, що даровий. 2》 рідко. Який марнує свій час, нічого не робить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дармовий — див. безплатний Словник синонімів Вусика
  5. дармовий — дармове́ ме́шкання, ірон., заст. В’язниця, тюрма. Утвердився вислів: оселитись на дармовім мешканні, тобто потрапити до в’язниці (З журналу); Перебувати в дармовому мешканні (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  6. дармовий — БЕЗПЛА́ТНИЙ (за який не треба платити грошей, який не оплачується), БЕЗКОШТО́ВНИЙ, БЕЗОПЛА́ТНИЙ (який не потребує оплати, не винагороджується); ДАРОВИ́Й, ДАРМОВИ́Й розм. (одержаний без грошей або іншої оплати, незароблений). Словник синонімів української мови
  7. дармовий — Дармовий, -а, -е = даремний 1. Словник української мови Грінченка