дарунок

ДАРУ́НОК, нка, ч. Річ, яку дарують; подарунок.

Посилаю Вам новорічний дарунок, другу частину «Fata morgana» (Коцюб., III, 1956, 382);

Споруджується тут [у Варшаві] величний будинок Палацу культури і науки — братерський дарунок радянського народу (Рад. Укр., 5.IX 1952, 4);

*Образно. Наші сиві сталевари Видають дарунок краю (Нагн., Слово.., 1954, 72);

// розм. Гостинець.

Дарунків не купувала, бо не було за що (Кобр., Вибр., 1954, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дарунок — (подарована річ) подарунок, підношення, уроч. дар, заст. презент, ірон. бакшиш. Словник синонімів Полюги
  2. дарунок — дару́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. дарунок — Подарунок, ДАР, жм. базаринка, базаринок, (з офіційною візитою) ралець; (від гостя) гостинець, гостинчик; (як віддяка) віддарок; (нежданий) сюрприз; (на пам 'ять) сувенір; даруночок. Словник синонімів Караванського
  4. дарунок — [дарунок] -нка, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. дарунок — -нка, ч. Річ, яку дарують; подарунок. || розм. Гостинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дарунок — див. дар; подарунок Словник синонімів Вусика
  7. дарунок — ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНА розм., ДАРІВЩИНА розм., ПРИНО́СИНИ розм., ПРИНО́С розм., ДАР уроч., ПІДНО́ШЕННЯ заст., ПІДНО́С заст., РАЛЕ́ЦЬ заст., ПРЕЗЕ́НТ заст., розм., БАКШИ́Ш заст., розм., ПАЙДА діал. Словник синонімів української мови
  8. дарунок — Дару́нок, -ру́нка -нкові; -ру́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дарунок — Дарунок, -нка м. Подарокъ. О. 1862. IV. 35. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули. н. п. Словник української мови Грінченка