1. Словник української мови в 11 томах

дашнак

ДАШНА́К, а́, ч., іст. Член вірменської буржуазно-націоналістичної організації, що виникла в 90-х рр. XIX ст.

Зрадники народу —меншовики, дашнаки, муса-ватисти використали труднощі на фронті для посилення контрреволюційної агітації (Рад. Укр., 19.XII 1958, 2);

Народження слів: «совєт», «делегат» [у вірменській мові] — це поразка дашнаків, це ніж у серце мусаватистів (Тич., Магістралями життя, 1941, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дашнак — дашна́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дашнак — -а, ч., іст. Член вірменської націоналістичної організації, що виникла в 90-х рр. 19 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови