1. Словник української мови в 11 томах

дванадцятий

ДВАНА́ДЦЯТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника двана́дцять.

— Оце ж той дванадцятий, подумала я собі (Н.-Лев., III, 1956, 262);

Сідав [він] до фортепіано щовечора о десятій і грав до дванадцятої (Смолич, II, 1958, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дванадцятий — двана́дцятий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
  2. дванадцятий — -а, -е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника дванадцять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дванадцятий — Двана́дцятий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дванадцятий — Дванадцятий, -а, -е Двѣнадцатый. Було вас (беших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116. Словник української мови Грінченка