1. Словник української мови в 11 томах

движати

ДВИЖА́ТИ, жу́, жи́ш, недок., діал. Двигтіти.

— А прокинувся він, мій пустунчик, і гуком його в хаті аж сохи движать! (Вовчок, І, 1955, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. движати — движа́ти дієслово недоконаного виду двигтіти діал. Орфографічний словник української мови
  2. движати — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
  3. движати — Движати, -жу, -жиш гл. = двигтіти. Просуну я да кватирочку, аж кладочка движить, а вже моя милая дівчина по воду біжить. Млр. л. сб. 320. Як заграли в етапі, станя движала. Чуб. ІІІ. 377. Аж земля движить. О. 1861, XI. Св. 30. Словник української мови Грінченка