1. Словник української мови в 11 томах

двовладдя

ДВОВЛА́ДДЯ, я, с. Одночасне існування двох влад (у країні, організації і т. ін.).

На Україні, як і в усій країні, також установилось [в 1917 р.] двовладдя. Діяли створені робітниками і солдатами Ради робітничих і солдатських депутатів, а поряд з ними — комісари Тимчасового уряду (Іст. УРСР, II, 1957, 14);

— Коли ж кінчиться це чудернацьке двовладдя на Січі? (Тулуб, Людолови, II, 1957, 473).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двовладдя — двовла́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. двовладдя — -я, с. Одночасне існування двох влад (у країні, організації і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови