двожильний

ДВОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який складається з двох жил або має вигляд двох спарених жил.

Для квартирної проводки використовують як одножильні, так і двожильні проводи, тобто такі, які мають одну або дві металеві жили (Монтаж і ремонт.., 1956, 8);

// Вигот. з двох жил.

2. розм. Витривалий, сильний, міцний.

Дивились на них [золоті маківки соборів] бійці-тавричани, дивилися зморені коні, дивились і степові двожильні верблюди (Гончар, Таврія.., 1957, 435);

Ми — двожильні, ми виживем, інші ж навіки пропали (Мал., II, 1956, 117);

Ціле літо в строку вибула [Оленка], мала літами, разом з дівчатами полола, в’язала, назву «двожильної» від дівчат дістала (Горд., II, 1959, 182).

3. перен. Напружений, тяжкий.

..дрібне виробництво тримається тільки страшенним зниженням потреб і каторжною, двожильною працею (Ленін, 19, 1950, 243);

— Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? ..Формула тут проста: любові двожильна праця (Донч., V, 1957, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двожильний — двожи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двожильний — -а, -е. 1》 Який складається з двох жил або має вигляд двох спарених жил. || Вигот. з двох жил. 2》 розм. Витривалий, сильний, міцний. 3》 перен. Напружений, тяжкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двожильний — див. сильний Словник синонімів Вусика
  4. двожильний — ВАЖКИ́Й (здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, СКЛАДНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СУТУ́ЖНИЙ, СКРУТНИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм., УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ) діал.; ЧО́РНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. двожильний — Двожильний, -а, -е Двужильный. Кобила двожильна. О. 1862. IV. 83. Словник української мови Грінченка