двокласний

ДВОКЛА́СНИЙ, а, е. Який має два класи; розрахований на два класи.

Двокла́сне [початко́ве] учи́лище, іст. У царській Росії — початкова школа підвищеного типу з 5-6-річним строком навчання.

Батьки віддали його після закінчення двокласного училища в реальне, яке в царські часи не давало права вступу до університету (Рад. літ-во, З, 1957, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двокласний — двокла́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двокласний — -а, -е. Який має два класи; розрахований на два класи. Великий тлумачний словник сучасної мови