двокімнатний

ДВОКІМНА́ТНИЙ, а, е. Який складається з двох кімнат.

Оселився [дядя Костя] .. в одному з двокімнатних будиночків під соснами (Коз., Сальвія, 1956, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двокімнатний — двокімна́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двокімнатний — -а, -е. Який складається з двох кімнат. Двокімнатна квартира. Великий тлумачний словник сучасної мови