1. Словник української мови в 11 томах

дволичність

ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. дволи́чний.

Сама суть економічного становища дрібної буржуазії, що вагається між капіталом і працею, неминуче породжує політичну хиткість і дволичність партії кадетів.. (Ленін, 10,1949, 186);

Дволичність підточує і підгризає всю їх [лібералів] натуру (Фр., XVI, 1955, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дволичність — дволи́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дволичність — Дволи́чність. Лукавість, нещирість, дволичність. Бо коли ті самі баламути на вічу в Вашківцях ухвалили резолюцию, щоби учителі не бpaлu жадної участи в народно-політичних справах, о що їм і головно ходить, то чи не є се чиста дволичність? (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. дволичність — -ності, ж. Властивість за знач. дволичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дволичність — ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)... Словник синонімів української мови