двоповерховий
ДВОПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має два поверхи; зробл. на два поверхи.
Стежка веде до дверей у літній триклініум на розі двоповерхового дому (Л. Укр., II, 1951, 385);
Над селом підіймається нова двоповерхова школа-десятирічка (Колг. село, 16.1 1955, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двоповерховий — двоповерхо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- двоповерховий — [двоповеирховией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- двоповерховий — -а, -е. Який має два поверхи; зробл. на два поверхи. Двоповерховий котедж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- двоповерховий — Двоповерхо́вий і двопове́рхий, -ха., -хе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)