1. Словник української мови в 11 томах

двосвітний

ДВОСВІ́ТНИЙ, а, е, рідко. З двома рядами вікон, розміщених один над одним або один проти одного (про приміщення).

Величезний двосвітний зал училища заповнюють юнаки і дівчата (Рад. Укр., 16. XI 1960, 1);

Залізняк.. обережно зайшов у двосвітний зал з великими, сталевою сіткою затягненими вікнами (Собко, Звич. життя, 1957, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двосвітний — двосві́тний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. двосвітний — -а, -е, рідко. З двома рядами вікон, розміщених один над одним або один проти одного (про приміщення). Великий тлумачний словник сучасної мови