1. Словник української мови в 11 томах

двотижневий

ДВОТИЖНЕ́ВИЙ, а, е.

1. Який відбувається протягом двох тижнів, розрахований на два тижні.

[Орест:] Мені дали двотижневу відпустку (Коч., II, 1956, 378);

Видали [Ганні] двотижневу вихідну допомогу і написали хорошу характеристику (Коз., Сальвія, 1956, 367).

2. Який видається один раз на два тижні (про періодичні видання).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двотижневий — двотижне́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двотижневий — -а, -е. 1》 Який відбувається протягом двох тижнів, розрахований на два тижні. 2》 Який видається один раз на два тижні (про періодичні видання). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двотижневий — Двотижне́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)